Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов’їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Україна… Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню
закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу
любов до краю, де народилися і живуть.
25 років тому з великою надією та вірою ми прийняли виклик долі – стали на
шлях створення та розбудови Незалежної держави. Для кожного громадянина України
День Незалежності, насамперед, має бути днем іспиту власного сумління, днем
міркувань про долю своєї Батьківщини.
Вже стало доброю традицією в районній бібліотеці для дітей відзначати
тиждень української культури. В цьому році цей тиждень пройшов по-особливому,
адже присвячений він був 25-річниці Незалежності України.
Розпочався тиждень надзвичайно красивим святом «Україно неозора – ненька
рідна моя», на який завітали учні 2-А класу Карлівської ЗОШ I-III ступенів №3,
діти здійснили захоплюючу віртуальну мандрівку куточками рідної землі, а також
привітали неньку - Україну зі святом найкращими і щирими побажаннями.
До послуг користувачів було представлено виставку-вернісаж, яка присвячена
рідному краю, а також книжкову виставку «Це моя Україна, це моя Батьківщина». До
уваги відвідувачів діяла тематична полиця «Історія України в легендах і казках»,
де читачі мали змогу познайомитися з книгами, що відкривають нові, невідомі
сторінки історії, культури та сьогодення нашої держави.
Під час тижня української культури «Ми діти твої, Україно!» було проведено
голосні читання «І.Франко – дітям», а також наші відвідувачі взяли активну
участь у вікторині «Україно – рідний край», де показали відмінні знання про
свою Батьківщину.
Постійні відвідувачі інтернет-центру мали змогу насолодитися і поринути у захоплюючий світ надзвичайно красивих куточків
рідної землі на відео-мандрівці «Відкрий Україну»
Завершився тиждень в нашій бібліотеці патріотичним діалогом «Кольори, що
дають надію», на який були запрошені члени патріотичного клубу «Патріот», а
також всі бажаючі. Учасник АТО Сергій Савчук розповів дітям про те, як потрапив
на Схід, про свою військову спеціальність, про щоденний побут та про маленькі
радощі, які вони отримували від дітвори у вигляді малюнків, оберегів. Не забув
він і про волонтерів, які ні на хвилинку не залишали без своєї турботи
учасників АТО.
Під час неформальної розмови у дітей виникало безліч запитань, на які боєць
відповідав легко і зрозуміло. В його очах було видно справжній патріотизм та
гордість за свою Батьківщину. Та, головне, що всіх їх об’єднувало – це розуміння
необхідності оберігати свою землю та боротися за Незалежність нашої держави,
бути справжніми патріотами своє країни.
Немає коментарів:
Дописати коментар