Легенди рідного краю

       В народі споконвіку існували перекази та легенди. Вони з'явилися до появи писемності. Їх передавали, як коштовність дітям та онукам. З часом легенди збагачувалися все новими подробицями, але основна ідея, закладена в них із давніх часів, завжди залишалася незмінною.

     Легенди та перекази - це народні, оповиті казковістю оповідання, які пояснюють ті чи інші природні явища, походження географічних назв, висвітлюють визначні історичні події, оповідають про славних героїв.

      Легендами, поєднаними з правдою літописів, багатий наш рідний полтавський край. Тому у дитячій бібліотеці було проведено краєзнавчу годину "Легенди рідного краю" з учнями 3 класу ЗОШ №3.

    Бібліотекарі розповіли учням про легенди і перекази, які виникли в житті нашого краю, відбиваючи його суспільно-побутову і героїчну історію, про походження географічних назв, про мужніх героїв.

     Діти запам'ятали багато легенд, зріднених з переказами і казками, наповнених любов'ю до отчого краю.

      Розповідаючи і вивчаючи легенди, юні читачі пізнають свій рідний край, красу рідної мови, проймаються гордістю за свій героїчний і талановитий народ.

Казкова країна

Заходячи до Карлівської районної бібліотеки для дітей, юні користувачі потрапляють у казкову Країну книжок. Їх зустрічають чарівні герої із улюблених історій. Це і веселий Капітошка, Зайчик-читайчик, кума Лиска, Їжачок – повна шуба голочок, Ведмедик із Солом’яним бичком, Івасик-Телесик та інші. Чарівне дерево на стіні з райськими яблуками, не простими, золотими, наливними, хто з’їсть той розуму набереться і в Казковий світ потрапить, подорожуватиме і нам розповість.

Яскраве Сонечко привітно посміхається та зігріває всіх героїв та гостей стрічками промінців. Злюща Баба Яга заховалася від нього подалі, бо не до вподоби їй таке світло. Та її чари в цьому казковому куточку не діють, але й без неї казка не така цікава.

Мудра Сова – охоронниця Знань, важно посіла на словниках та довідниках, береже скарби людського розуму та якщо до неї звернутися  із запитанням вона щедро поділиться тим, що знає.

На поличці «Казки з чарівної торбинки» книги впереміжку з героями цих оповідей. Кому почитати, а кому й погратися – все є в нашій бібліотеці. Починати шлях в Країну книг слід з ігри з героями казок – веселіше та цікавіше.

А хто вже цю подорож розпочав, тому дороговказ у відкритому книжкову фонді тематичні полички: кожному до смаку та інтересу. І далі дорога до Книжкового дому (читальний зал)  та  до країни Он-ляндії (Інтернет-центр).

Бібліотекарі на славу попрацювали, щоб зробити книгозбірню Казковою країною та й юні читачі допомагали – вироби їх вмілих рук можна побачити по всій бібліотеці.

Козацька слава в серцях у нас

Козацька минувшина овіяна романтикою героїчної звитяги і чи є щось більш принадне для дитячого розуму, який шукає у звичайному світі пригод та неймовірних історій? Тому вже не перший рік до Дня козацтва районна бібліотека для дітей оголошує лицарський турнір. На цьому змаганні визначаються не лише найсильніші, найспритніші, найрозумніші, а й подорожують славними сторінками історії українського народу, що додає дітворі гордості за державу, за її синів.

Цього року, напередодні свята, на змагання з козацьких вмінь до книжкової вітальні бібліотеки завітали учні 6 – А класу гімназії ім. Н.Герасименко (класний керівник Хміль Тамара Валентинівна).

Бібліотекар Лариса Козачинська, розпочавши конкурс, повела учасників шляхами козацької звитяги. Школярі активно обговорювали історію та побут козаків, з цікавістю слухали невідомі їм раніше факти.

А потім розпочалось змагання на звання курінного отамана класу. П’ятеро юних козаків Сірко, Лебідь, Вихор, Легенький, Вернивус взяли участь у серйозних та веселих конкурсах, що перевіряли їх розум та ерудицію, винахідливість та спритність, уважність та спостережливість і, звичайно, почуття гумору, бо що ж то за козак, який не вміє посміятися над собою.

Це була весела та цікава гра і прийняли участь в ній всі присутні. «Прискіпливе» журі із однокласників не лише оцінювало виконання конкурсних завдань, а й допомагало їх виконувати. Тому не було переможених, всі отримали позитивні емоції. А козак Сірко – Хміль Сашко став кошовим отаманом. Солодкі призи, вручені наприкінці козакам, підсолодили їх «нелегке» козацьке життя. Працівники бібліотеки запросили їх до змагання на наступний рік. Такі досвідчені гравці здобудуть ще не одну перемогу.