субота, 17 січня 2015 р.

Такий непізнаний Симоненко-казкар

Тільки правди в брехні не розміщуй,
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.
                        В. Симоненко
  Усі ми з дитинства любимо казки, адже там панує світ чарівний, дивовижний, такий далекий від навколишнього. І добро там завжди перемагає зло, а правда бере гору над брехнею. Світ казкових подій вирує, мов нестримні журавлі, що несуть любов і надію із далеких країн на рідну землю. Таким птахом був відомий український письменник Василь Симоненко, який залишив нам незабутній спадок – казки для дітей, поезії для юнацтва. Саме він написав чудові слова, які ми візьмемо за дороговказ на нинішній урок  та й на все життя.
  В.Симоненко був людиною цікавою і багатогранною: уважним сином, люблячим батьком, безкорисливим другом, талановитим письменником. Син Олесь не раз згадував, як батько грався з дітьми, розповідав їм казки, читав вірші, а робив це справді дуже майстерно. Здавалося. Гра ось-ось стане справжнім життям, а герої віршів і казок стануть поруч, поведуть не в казкову, а в справжню диво-країну.
  Творив В.Симоненко дуже щиро, від серця. Ось і казку  “Цар Плаксій і Лоскотон” написав за одну ніч, а вже наступного дня читав Олесеві. Ті рядки, що син запам’ятав, - друкував, а інші – доробляв. Так і народжувалися твори для дітей.
  Саме про такі цікаві факти з життя поета дізналися учні 4 – Б класу ЗОШ №1, які завітали до бібліотеки на літературну годину. Діти переконалися, що його твори, сповнені любові до народу, вчать добру, захоплюють щирістю і мужністю, ліризмом і ніжністю. До уваги читачів організований перегляд літератури «Поет, народжений з любові».

 

Немає коментарів:

Дописати коментар