Зодчий української поезії

У нього був соковитий бас, і ним він виспівував пісню «Повій, вітре, на Вкраїну», до котрої написав слова й створив мелодію і яка торкалася струн його душі. У ній була його туга за отчим краєм. Згодом пісня стала гімном України, світовим романсом, перекладеним 14 мовами, серед яких — англійська, литовська, італійська, німецька, французька, есперанто та інші. Поет Максим Рильський зауважив, що її охоче «співають і в домашніх гуртках, і на концертах, не дуже пам’ятаючи, хто її автор».

А той автор — поет з Поділля, «найоригінальніший і заразом найбільш народний», «талановитий лірик», «незрівнянний анекдотист», класик української літератури Степан Васильович Руданський. Донині пишається земля села Хомутинців Вінницької області, що по ній він робив перші свої кроки. Цього року шостого січня виповнилося 180 років від його дня народження.

Творча спадщина Степана Руданського чимала і різноманітна: ліричні поезії, романтичні балади, байки, небилиці, віршовані історичні перекази («співи») з української історії, насамперед – «Павло Полуботок», «Павло Апостол», «Віщий Олег», «Мазепа», «Іван Скоропада» - фактично історичні поеми, а також з історії світової, крім того переспіви псалмів, численні переклади із слов’янських та античних літератур. І, звичайно ж, співомовки. Руданському належить і перший повний український переклад «Іліади» Гомера «Омирова Ільйонянка». Степан Васильович «українізував» Гомера, стилізував під український народний епос. Доля ніколи не була прихильною до видатного поета. За життя йому вдалося опублікувати лише деякі свої твори. Найповніше видання його творів вийшло у 1972-1973 роках, присвячене 100-річчю з дня народження Руданського.

На літературну подорож «Зодчий української поезії» до бібліотеки завітали учні 3 – А класу ЗОШ № 1. Бібліотекар Верпета А.А. розповіла дітлахам про життєвий і творчий шлях найвеселішого поета України.

Діти зацікавлено слухали розповідь бібліотекаря і щиро сміялися з творів письменника «Вовки» та «Переслів’я». До уваги школярів був представлений перегляд літератури «Не в’яне слава сміхослова».