вівторок, 20 листопада 2012 р.

Книга - джерело натхнення

    Книга - не лише джерело знань, а й невичерпна скарбниця натхнення і творчих ідей. У цьому переконані наші юні читачі, які мають хист і бажання власноруч створювати світ захоплюючих пригод. Саме для таких талановитих хлопчиків і дівчаток з ініціативи управління культури Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного на початку літа було оголошено про проведення обласного конкурсу творчих робіт "Дитинство - це гомін усюди", присвяченого Міжнародному дню захисту дітей, та обласного літературного конкурсу першої читацької книги "Моєму маленькому братикові, сестричці", що відбувалися в кілька етапів.
     А нещодавно у читальній залі районної бібліотеки для дітей відбулося урочисте підбиття підсумків і відзначення переможців та учасників цих конкурсів. Обласний конкурс творчих робіт "Дитинство - це гомін усюди" складався з трьох номінацій. У першій з них - на кращий виріб декоративно-прикладного мистецтва - "Руками створена краса" за роботу з квілінгу "Соняхи" дипломом ІІ ступеня та цінним подарунком нагороджено ученицю 9 класу Варварівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Вікторію Ворон. До речі, Вікторія, окрім квілінгу, створює картини з бісеру, багатьма з яких можна було помилуватися того дня, переглянувши виставку "Світ моїх захоплень"


     Виборола третє місце й отримала диплом ІІІ ступеня та цінний подарунок учениця 5 класу Федорівської ЗОШ Аліна Павленко, яка за допомогою пластиліну відтворила свою дитячу мрію. Почесними грамотами організаторів конкурсу у цій номінації були також відзначені Євгенія Калітіна за роботу з паєток "Квіти" (Варварівська ЗОШ), Вероніка Рябченко за роботу з квілінгу "Світ природи" (Ланнівська ЗОШ), Євгенія Цомиган за роботу з бісеру "Зимова казка" (Халтуринська ЗОШ), Вікторія Євтушенко - вироби з тіста "Янголятко і лебедятко" (Марянівська ЗОШ), Анастасія Валенко - робота "Квіти сонця" (Варварівська ЗОШ), Тетяна Думенко - м'яка іграшка "Капітошка" (Марянівська ЗОШ), Ярослава Мацак - м'яка іграшка "Зайчик-хрумчик" (Карлівська гімназія ім. Н. Герасименко) та Оксана Лазоренко - лялька (Федорівська ЗОШ). Вражали оригінальністю й витвори багатьох інших учасників, зокрема велосипед і метелик, майстерно сплетені з бісеру учнем Марянівської ЗОШ Олександром Заратуйченком. Їхні роботи було відзначено грамотами районної бібліотеки для дітей і солодкими призами.
      У номінації на кращий малюнок "Малюю для улюбленої книги" грамотами відзначено юних художниць Тетяну Недождій (Нижньоланнівська ЗОШ), Олександру Ковальчук, Тетяну Дворник та Вікторію Жакун (гімназія ім. Н. Герасименко), а за літературний твір "Країна дитячих мрій" - Ярославу Мацак (гімназія ім. Н. Герасименко), Аліну Павленко (Федорівська ЗОШ) та Костянтина Сліченка (Ланнівська ЗОШ).
    Що ж до другого конкурсу, то журі вирішило нагородити грамотами за твір-відгук про першу прочитану книгу Світлану Бегмат і Владислава Довженка.


   
   
     На завершення святкового заходу юні читачі могли переглянути роботи своїх товаришів, а також поділитися з ними враженнями за чашкою запашного чаю.

"А Вкраїни ж мова - мов те сонце дзвінкотюче"

     День української писемності та мови - свято, яке щороку відзначають в Україні 9 листопада. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. 
    У цей день в районній бібліотеці для дітей було проведено гру-мандрівку "А Вкраїни мова - мов те сонце дзвінкотюче" з учнями 6 - Б класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1. 
    Під час гри-мандрівки діти читали вірші про мову, відгадували загадки, добирали епітети до слів: "слово", "пісня" та "мова", брали участь у конкурсі "Мовний всезнайко", "Перекладач", "Продовжити прислів'я".
  До послуг користувачів організовано книжкову виставку "Рідна мова чиста, як роса".



"Щоб козацькому роду - не було переводу" 

      Під такою назвою пройшов традиційний лицарський турнір між учнями 7 - А  ("Козаченьки") та 7 - Б ("Булава") класів гімназії імені Н. Герасименко, який провели бібліотекарі Козачинська Л.А. і Верпета А.А.




    Сучасні козачата на чолі зі своїми кошовими вправно справлялися зі своїми завданнями, які були цікавими і для самих учасників і для глядачів.
Учні-козачата показали свої знання з історії козацтва (конкурс "Ерудиція"), малювали всією командою козака і його вірного друга - коня, носили ложкою воду на куліш, розшифровували таємний лист, будували корабель (один гравець лівою, а другий правою рукою), садили та збирали картоплю, носили повітряні кульки між лобами.








     В одних конкурсах були сильніші "Козаченьки", в інших "Булава", але за одноголосним рішенням жюрі перемогла команда "Булава" (7 - Б клас). Діти нагороджені солодкими призами.
  Тож наші учні-козачата переконали, що вони дійсно є нащадками козацького роду і гідними слави наших предків.

пʼятниця, 12 жовтня 2012 р.

Книжкова виставка

"Любов та  доброта врятують світ"





 Сухомлинський, Василь
    Казки Школи під Голубим Небом [текст]: казки, притчі, оповідання / упоряд. О.В. Сухомлинська.- К.:Освіта, 1991. - 191 с.

   Знайомство з творчою спадщиною Василя Олександровича Сухомлинського зароджує у дитячій душі високі моральні, гуманістичні почуття - любов до батьків, повагу до людей похилого віку, мидосердя до немічних, нещасних.
    Сухомлинський, В.О.
        Вогнегривий коник [текст]: Казки. Притчі. Оповідання / упоряд. О.В. Сухомлинська. - 2-ге вид., стер. - К.: Вікар, 2008. - 200 с. - (Скарби української літератури).
     
        Ця книга - збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.



    Кононенко, Євгенія
       Неля, яка ходить по стелі [текст]. / Є.Кононенко - К.: Грані-Т, 2008. - 80 с. - (Сучасна дитяча проза).

      
    Нове місто, нова школа, новий клас - і ти для всіх новенька. як знайти друзів серед однокласників і не нажити ворогів та заздрісників? Головне - залишитися собою, не зважаючи ні на які обставини. Дівчинка Неля не побоялася виказати свою таємницю і заради дружби та справедливості посеред уроку пішла по стелі. Окрім того Нелине волосся має здатність змінювати колір залежно від настрою - через отакі дивовижні здібності Неля мусить часто змінювати школи. Які ще незвичайні таємниці приховує учениця, дізнаєшся з розповіді Євгенії Кононенко.




   Собори душ своїх бережіть...
       Збірка кращих творів молодих літераторів Полтавщини.[текст] - Полтава: ВАТ "Видавництво "Полтава", 2007. - 156 с.











  
      Буцень, Олег
        Солодкий дощ [текст]: Казки та оповідання/ передм. Л.Буцень. - К.: Школа, 2008. - 208 с.

       До збірки увійшли казки та оповідання українського письменника Олега Буценя, головною темою яких є виховання дитячої душі та моральних якостей юної особистості, набуття перших навичок та вмінь. Правда, Совість, Доброта - основні цінності, яким приділив увагу у своїх творах письменник, що прагнув зробити внутрішній світ юного читача багатим і світлим.







   Бібік, Н.М
       Зростаймо громадянинами. Розповідь про Конституцію України [текст]: навч. посіб. / Н.М. Бібік, М.М. Ілляш. - К.: Веселка, 2000. - 87 с.

      У цьому посібнику розглядаються загальні питання (що таке держава, демократія, громадянський обов'язок і права людини, нація і національні меншини, закон і державні символи тощо) і конкретні статті Конституції України, передбачені для вивчення молодшими школярами.










     Я дитина України: Читанка для дітей та дорослих [текст] / упоряд. М. Слабошпицький, Т. Качалова, О.Яремійчук. - К.: Преса України, 2008. - 231 с.

     Ця книжка допоможе зрозуміти тобі, юний читачу, яка дивовижно багата на таланти наша тисячолітня література, познайомить із схвильованими й хвилюючими віршами, оповіданнями українських поетів і прозаїків, народними легендами та піснями про минуле й сьогодення рідної землі, про наш найдорожчий скарб - українську мову. А розділ гумористичних творів переконає в невмирущості почуття гумору нашого народу. Книжка навчить тебе гордо носити імя українця, пишатися причетністю до української культури, усвідомити свою відповідальність за майбутнє Батьківщини.


 Павленко, Марина
   Миколчині історії [текст]./ М. Павленко - К.: Грані-Т, 2008. - 104 с. - (Золота лелека).
  
   Знайомтесь - нова книга Марини Павленко, яка розповіла життєву і водночас неймовірну історію справжньої дружби, яка змінює світ на краще!



  
    Мікула, О.
        Чий вулик кращий? [текст] / О. Мікула. - К.: Світло на Сході, 2010. - 128 с.
    
    Ця книжка для тих, хто ще не зовсім дорослий, але вже не вважає себе дитиною. Оповідання про підлітків, пов'язанні спільним "героєм" - маленькою бджілкою, що "перелітає" з одного оповідання до другого та поєднує історії, що на перший погляд здаються не повязаними між собою. Герої книжки постають перед вибором - між правдою та брехнею, між добром та злом, між Богом та гріхом.
    





  
   Гоян, Я.П.
      Таємниця Лесикової скрипки [текст]: повість/ Я.П. Гоян. - 3-тє вид. - К.: Веселка, 2003. - 207 с.
     
    Повість українського письменника про цікаві пригоди Лесика та його друзів, які вирушили у мандри рідним краєм, щоб розгадати таємницю чарівної скрипки.

четвер, 11 жовтня 2012 р.

Урок доброти

"Дивись не забудь - людиною будь!"

(до Міжнародного дня людей похилого віку)

Людина починається з добра, 
Із ласки і великої любові,                     
Із батьківської хати і двора,
З повагою, що звучить у кожнім слові
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити
Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє,
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.



     Милосердя, доброта... Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматочком хліба, дати притулок бездомному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
     Доброта, милосердя - багатоликі. Потреба в них повсякденна.
    Милосердя й доброта - як два крила, на яких тримається людство. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідного.
   З метою розвитку у дітей почуття доброти, чуйності, виховання шанобливого ставлення людей похилого віку працівниками бібліотеки проведений урок доброти "Дивись не забудь - людиною будь!". Розмова про доброту проведена з учнями 4 - Б класу Карлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (кл. керівник Гуртова Т.П.)



     Бібліотекарі спілкувалися з учнями про добро і зло, розповідали оповідання В.Сухомлинського "Добре слово", проводили тест "Хвилинка для роздумів".
       Підводячи підсумки уроку, визначили, що основна місія людини на Землі - творити добро.












З історії книги




Перші бібліотеки

   Перша бібліотека виникла 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалася "клин". Їх спосіб псьма відомий як "клинопис". Дощечки випалювалися, а найцінніші з них вміщувалися в спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися у палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики. Такі були перші бібліотеки. 
  Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились в храмах: їх охороняли священики. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечниками і зберігали в скринях або на полицях.
  Найзнаменитішою була бібліотека в Александрії. Вона виникла приблизно у 300 році до н.е. Там зберігалися понад 700 000 сувоїв папірусу. Усі "книги" були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
  Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар планував створити цілу систему публічних бібліотек, і після його смерті вони почали коритуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально заснували бібліотеки для незаможніх, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До IV століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.
  На початку нашої ери бібліотеки стали невід'ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали й переписували книги: багато бібліотек підтримувалися завдяки їх зусиллям.
  Наприкінці періоду Середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Гейдельберга і Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих" книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути прикрощів.
  З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека - найбільша серед університетських бібліотек. Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.

Перші книги


  Книги в тому вигляді, в якому ми їх знаємо, з'явилися тільки в середні віки. Папірус, згорнений в трубочки, замінював їх. Листи папірусу склеювалися разом і згорталися в сувії.
  До середини XV століття папірус був витіснений пергаментом. Його робили зі шкіри овець і кіз, а найтонший пергамент отримували з телячої шкіри. На одному боці писали текст, потім нарізували листи одного розміру і скріплювали їх за допомогою шкіряних ременів. Такі були перші книги, якщо ми можемо їх так назвати.
  Але книги, які хоч віддалено нагадували сучасні, були уперше зроблені в середні віки. Чотири шматки пергаменту складали навпіл: з кожного виходило ніби два листи. Потім їх вкладали один в одний: в сумі виходило 8 листків, або одна секція.
  Готові секції відправляли писареві. Він писав текст. Писар роз'єднував листи й працював над кожною сторінкою окремо. Пергамент був досить щільний, щоб писати з двох сторін.
  Потім закінчені секції відправлялися до палітурника. Він зшивав кожну секцію мотузками по лінії згину. Далі заготовлялися дерев'яні обкладинки. Кінці мотузок просмикувалися крізь отвори в дереві, щоб скріпити секцію й обкладинку. Потім до дерев'яних обкладинок приклеювали великий шматок шкіри, закриваючи їм згини секцій. Готові книги прикрашалися й дбайливо зберігалися. 
  Більшість книг в середні віки були написані на латині. В Україні книгодрукування почалося з другої половини XVI століття і пов'язане з іменами І.Федорова та П.Мстиславця. Перші книги, видані сучасною українською мовою - "Енеїда" І.Котляревського(1798р), "Кобзар" Т.Шевченка (1840).

Перші енциклопедії


  Сьогодні слова розташовані в енциклопедіях в алфавітному порядку, так що в них легко знайти потрібне слово. Але автори давніх енциклопедій розташовували в них слова, як їм було бажано. Наприклад, автор однієї з середньовічних енциклопедій почав книгу з оповідань про Бога і ангелів, а закінчив описом парфумів та запахів, квітів та списком 36 видів яєць.
  Найдавніша енциклопедія, що дійшла до нас, була написана у I столітті до н.е. в Римі Плінієм. Вона називалася "Природна історія". 37 томів книги містили понад 20 000 статей. Пліній використовував цитати понад 450 авторів. Цю книгу вважали настільки цінною, що до 1536 року її видавали 43 рази.
  Найбільшою була третя китайська енциклопедія. Один з китайських імператорів, який помер в 1721 році, наказав скласти цю книгу. Вона містила 5020 томів.
  Першу енциклопедію, де слова розташовувалися в алфавітному порядку, склав англійський священик Джон Харріс. Вона вийшла у світ в 1704 році й називалася "Універсальний Англійський Словник Науки й Мистецтв".

Перші казки


   Читаючи казки й насолоджуючись ними, ми вважаєм, що їх створив автор. Якщо книга написана в сьогоднішній час, так і є.
  А чи знаєте ви, що у давні часи люди не вигадували казок? Великі казкарі просто переказували, що вони чули. І розповіді існували, таким чином, тисячі років. Багато казок було створено на основі подій, що реально відбулися, завдяки людській пам'яті. Але, звичайно, потрібно вдуматися у зміст розповіді, щоб визначити, як це могло бути насправді.
  Людину приваблює все невідоме, загадкове. У результаті при передачі розповідей від батьків до дітей події абсолютно звичайні з течією часу описувалися як майже надприродні.
  Хоч казки мали джерела у дійсному, реальному житті, не викликає сумнівів, що люди вірили й в чудеса. Персонажами казок були істоти, схожі з людиною, але що володіють магічною силою. Вони могли стати невидимими або змінити форму, часто з'являлися в образах тварин або птахів. Вони могли проникати крізь стіни й інші тверді предмети. Вони могли передбачити майбутнє. Деякі були безсмертні, інші жили сотні років.
  Імена і види казкових персонажів, що мабуть, існували у різних країнах, знайомі нам - феї, ельфи, гноми, домові, гобліни, тролі й так далі.

Партизанська війна в спогадах

(День партизанської слави до дня визволення Карлівщини)

                                                     
Там, де ятрань круто в'ється,
Від пожару в'ється дим, 
Партизан з чужинцем б'ється,
З чорним ворогом лихим 


     Під такою назвою 4 жовтня 2012 року працівники районної бібілотеки для дітей разом з учнями 5 - А класу провели урок-мужності. Бібліотекарі ознайомили учнів з історією підпільно-партизанського руху України. Згадали партизанський рух рідного краю, розповіли про одного із перших організаторів партизанського руху в Україні С.А.Ковпака. На зустріч був запрошений голова районної ради ветеранів Сохань Сергій Олександрович, який також поділився спогадами про війну і про партизанський рух на Карлівщині.



   Під час виховного заходу учні розповідали вірші, переглянули виставку, присвячену темі виховного заходу. По закінченню свята діти подякували ветерану і подарували на згадку про зустріч квіти.