Ті спогади - то вічний серця біль

Щорічно, 15 лютого, в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця дата, насамперед, приурочена до дня виведення військ з Афганістану в 1989 році. У тій війні, яка тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, полягло близько 4-ох тисяч українців.

Тисячі воїнів-афганців одними із перших пішли добровольцями у 2014 році, бо були одними із небагатьох, які мали бойовий досвід. І сьогодні вони захищають Україну від російського агресора. Пошановувачі бібліотеки для дітей долучилися до героїко-патріотичних читаннях «Ті спогади - то вічний серця біль». Герої не вмирають! Слава Україні! Героям слава!

Гартовані Афганістаном

Минають дні, ідуть роки,

Життя листки перегортає,

А біль Афгану – на віки,

В душі чомусь не замовкає…

15 лютого Україна вшановує учасників бойових дій на території інших держав, а саме своїх синів-воїнів, які загинули на чужій землі Афганістану. В цей день 30 років тому останній радянський солдат покинув чужу окровавлену війною землю.

Напередодні цієї важливої дати до районної  бібліотеки для дітей завітали учні 7-Б класу ЗОШ №1 та запрошений воїн-афганець, а нині голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану, Мартинюк Валерій Володимирович. Всі разом стали учасниками години пам’яті «Гартовані Афганістаном». Бібліотекар  Лариса Козачинська коротко розповіла про події 10-річної війни, подякувала нашим землякам за чесне виконання військової присяги та передала слово гостю. Валерій Володимирович поділився  цікавими і зворушливими моментами далекої війни. Все сказане, пройняло учасників заходу, і далі, питання, які задавали гостю, були взагалі недитячими. Діти подякували Валерію Володимировичу та вручили квіти. Розповіді учасників були доповненні матеріалами з бібліоперегляду «Обпаленні війною Афганістану».

Нехай же мирним буде наше небо!

Нехай сміються діти на землі!

Нехай цвіте, як маківка Вкраїна!

Любов і доброта увійдуть в наші дні!

Крізь пекло афганської війни

  Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. В цей день у 1989 році, після десятирічної війни, було завершено виведення військ з Афганістану. З цієї нагоди районна бібліотека для дітей запросила учнів 7-Б класу ЗОШ №1 (класний керівник С.А. Шостак) на годину пам’яті «Крізь пекло афганської війни» присвячену воїнам–інтернаціоналістам, які є для нас зразком героїзму, мужності і патріотизму.

 Бібліотекар Лариса Козачинська ознайомила присутніх з подіями та фактами, які відбулися під час війни в Афганістані. Розповіла про те, що Афганська війна – це не тільки трагедія, це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Всім нам важливо зберегти пам'ять про ті події, вклонитись тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною і вшанувати живих героїв.

 Своїми спогадами про пережиті події тих часів поділився з присутніми учасник бойових дій в Афганістані Іван Іванович Зяблов, який своєю розповіддю про роки своєї служби в гарячих точках, сколихнув серце кожного школяра. А представлений документальний фільм «День в історії» був повчальним та корисним для учнів. З метою гідного вшанування мужності, вірності військовому обов’язку у бібліотеці був організований перегляд літератури «Ціна чужої війни».

Пекучий вітер Афганістану

  Сьогодні історія по – різному розцінює значення війни в Афганістані – хтось вважає її справедливою, хтось – братовбивчою. Однак єдиною правдою є ті жертви та сотні поламаних життів наших солдат. Тому пам’ять про тих, хто віддав своє життя на чужій землі, в Афганістані, повинна жити вічно.

  Згадати про сумні сторінки історії та вшанувати пам’ять загиблих зібралися в Карлівській районній бібліотеці для дітей учні 7 – А класу ЗОШ №1, працівники бібліотеки та почесний гість зустрічі воїн – афганець Ловушко Андрій Іванович. Розповідь військового перенесла всіх в справжнє пекло чужої війни, де наші солдати з притаманною їм відповідальністю та мужністю виконували свій інтернаціональний обов’язок. Поетичні рядки, що прозвучали на зустрічі, не залишили байдужим жодного школяра, ще раз нагадавши, якою жорстокою була війна.

  Афганська війна в пам’яті людства ще буде жити довго, тому що історія написана кров’ю солдатів і матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.