Мій край багатий на таланти

21 березня – Всесвітній день поезії – свято, яке відзначають щороку в день весняного рівнодення ще з 1999 р. Поезія – важливий елемент в духовному збагаченні людини, вона хвилює, дає насолоду, бентежить, плекає високі почуття, згуртовує націю, об’єднує людство. 

На поетичні читання «Мій край багатий на таланти» завітали учні 5-а класу ліцею №3. Захід був присвячений поетам-землякам, адже карлівська земля багата на талановитих людей: Діана Штепа, Галина Вовченко, Іван Басараб, Володимир Дугар, Володимир Слєпцов та багато інших. У творах для дітей автори дарують все найдорожче, що є в скарбниці українського народу, натхненно описують красу рідного краю, ведуть малят у світ любові та добра, людяності та поваги до батьків, розважають та навчають одночасно. Під час заходу діти дізналися цікаві факти з життя митців-земляків, читали поезії та обговорювали яскраві збірки, які розміщено на літературній виставці.

Свято поезії – це зустріч з прекрасним. Дивовижні акорди слова запалили в дитячих душах вогник любові, пробудили світлі мрії та теплі думки, бо поезія – це дзвінкий голос дитинства, а той, хто чує його, здатен сіяти тільки добро. Щиро запрошуємо до бібліотеки для дітей!

На крилах поетичного натхнення

 

Всесвітній день поезії святкують щорічно 21 березня у багатьох країнах світу. Це свято було встановлено ЮНЕСКО з метою вшанування поетів та просування літературної творчості. «Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу».

Саме цього дня, в бібліотеці для дітей пройшла поетична година «На крилах поетичного натхнення». Діти читали твори видатних українських та зарубіжних поетів.  Також були продекламовані вірші поетичних талантів рідного краю. Та найбільше всім підняло настрій читання гумористичної поезії. Бібліотекар зробила огляд літератури книжкової виставки «Мій край багатий на таланти».

Пори року в українській поезії

Поет – це дощ, – шумить мені природа, –

Це сніг і зелень, блискавка в імлі.

Поет, кажу я, – кара й нагорода

Від неба і від рідної землі

21 березня,  у Всесвітній День поезії,  в районній бібліотеці для дітей зібралися учні, які не байдужі до поетичного слова. Разом з бібліотекарями вони поринули в поетичний калейдоскоп «Пори року в українській поезії»

Дитяча поезія – це особлива поезія, бо автор, що пише для дітей, має бути знавцем дитячих душ, мати ключик до їхніх сердець. Бібліотекарі розповіли присутнім про історію виникнення свята та його відзначення в Україні. Потім разом з читачами обговорили красу та мелодійність творів про природу та пори року. Щоб розігріти уяву присутніх, їх увагу, фантазію, мислення  бібліотекарі провели  поетичну розминку. Для цього були пропущені слова у відомих віршах про пори року, які треба було згадати та підібрати рими. Далі діти творили поезії з «розкиданих» слів. Потім спробували себе в ролі поетів та насамкінець прочитали вірші про пори року .

Світ поезії – це зустріч з прекрасним. Дивовижні акорди слова запалили в дитячих душах вогник любові, пробудили світлі мрії, надихнули на звершення добрих справ, бо поезія – це голос істини, голос правди, а той, хто чує його, здатен сіяти тільки добро.