пʼятниця, 3 травня 2019 р.

Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті

 

Весни обірване суцвіття,
Ядуче полум’я
І смерть…
Останній тиждень
Того квітня
І найстрашніший в світі
Герць

Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті.  Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Це стало початком трагічних подій Чорнобильської катастрофа. 
Саме напередодні Дня Чорнобильської трагедії бібліотекарями районної бібліотеки для дітей було організовано та проведено годину-роздум «Нехай Чорнобильська біда остання буде на планеті». Були запрошені голова районної громадської організації «Союз Чорнобиль» – Віктор Володимирович Ляскало та ліквідатор аварії на ЧАЕС – Олексій Олекандрович Пирлик. На зустріч героями-ліквідаторами завітали учні 7 класу ЗОШ №3. Присутні поринули в вир тих подій, які залишили слід на довгі роки в житті кожного. Документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси представлені на книжковій виставці «Чорнобиль: трагедія, подвиг, застереження», дали змогу відвідувачам детально зрозуміти послідовність та трагічність подій.
Ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – інтернаціональний подвиг, символ мужності і єднання людей перед лихом. На ліквідації було задіяно 40 міністерств і відомств колишнього Радянського Союзу.
Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це – час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили 33 …
Нам горе люте миром перебути,
Нам поховати зло в бетон і бронь,
І – не забути! – доки світ і люди,
Синів землі, що відвели вогонь. 
Б. Олійник



Немає коментарів:

Дописати коментар