Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і  б’є

 Чимало лiт минуло вiдтодi, як вивели з Афганiстану радянські війська, але рани цiєї війни кровоточать i досi. Не можуть матерi забути загиблих та покалiчених синiв, а дружини та дiти своїх чоловiкiв i батькiв. Ми маємо знати про страшнi подiї безглуздої афганської вiйни i пам’ятати, що і серед нас живуть люди, якi в 20-30 рокiв стали свiдками й учасниками воєнних подiй. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.

 13-го лютого, напередодні 25-ої річниці з дня виведення обмеженого контингенту радянських військ з Афганістану, на честь Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у Карлівській районній дитячій бібліотеці була проведена година пам’яті «Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і  б’є». На цю зустріч завітали учні 6 класу ЗОШ № 3, та учасник бойових дій в Афганістані, голова районної спілки ветеранів Афганістану, Мартинюк Валерій  Володимирович.

 Не змогли не зачепити дитячих сердець вірші про війну, деякі історичні факти, тих подій, які розповіла студентка–практикантка Полтавського Національного Педагогічного Університету ім. В.Г.Короленка Мотриченко Олександра Миколаївна, та музика присвячена афганцям. Але все ж таки найбільш захопливими виявилися спогади запрошеного гостя. Валерій Володимирович відповідав на всі запитання, пов’язані зі службою, умовами життя, та людьми, які його оточували. Усім стало зрозумілим те, що пам'ять  про війну, друзів, яких він  там зустрів і втратив ніколи не згасне. Повертатися до чорних сторінок життя важко, та вирвати їх або забути просто неможливо.

 Учні подарували Валерію Володимировичу квіти, побажали всього найкращого, та ще довго не хотіли відпускати ветерана війни, прохаючи сфотографуватися. До уваги читачів було організовано перегляд літератури «Обпалені війною Афганістану»