Будь славен, невмирущий Батько Гімну, Тарасів побратим - Павло Чубинський

   27 січня виповнюється 175 років від дня народження автора Гімну України Павла Чубинського. З нагоди цієї ювілейної дати у бібліотеці відбувся урок вшанування "Я твій син, нене Україно".

    Павло Платонович Чубинський - визначний український етнограф, фольклорист, поет. Він записав майже чотири тисячі українських обрядових пісень, триста казок, опрацював говірки, звичаї. Величезне значення мали дослідницькі праці експедиції, яку очолив П.Чубинський. Вона була найвидатнішим явищем в історії тогочасної етнографії. Завдяки експедиції і виданню її праць для нащадків були збережені перли усної народної творчості. 

    Завидна доля випала написаним у вже далекому 1862 році Павлом Чубинським віршованим рядкам "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". Без малого півтора сторіччя жили ці слова у серцях українців, щоб, врешті-решт, стати офіційним Гімном нашої незалежної держави. От лише чи багато з нас знають, ким був насправді для України Павло Чубинський? Він любив нашу землю, мріяв про можливість працювати задля України. Заради неї поклав свою душу й тіло. Його життєвий приклад ненастанної працьовитості й відданої боротьби на ниві національного поступу мусить надихати нас на розбудову своєї держави, про яку Чубинський лише мріяв, і свято плекати її культурні скарби.

    Діти слухали розповідь про життя та діяльність поета, ознайомились із збірками, в яких є казки та байки, записані П.Чубинським, а також його поетичні твори.

Згадаймо юність, що горіла в Крутах

     21 січня до районної бібліотеки для дітей завітали учні 7 - Б класу ЗОШ № 1 на інформхвилинку. Учні уважно слухали розповідь бібліотекарів Козачинської Л.А. та Паталахи А.І. про те, що 96 років тому, 29 січня 1918 року, у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із противниками. Протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію.

Під Крутами сніг і пронизливий вітер

У січні ридає, голосить, гуде;

Шукає могили, де Воїни-діти

На вічнім спочинку...

    Школярі переглянули фільми "Легенда про студентське військо" та "А що для тебе 29 січня?".

    До уваги користувачів організований перегляд літератури "Бій під Крутами: дзвони пам'яті".

   Підсумовуючи прослухану інформацію і подивившись фільми діти сказали, що 29 січня для них  - це день пам'яті про мужніх героїв, які душу і тіло поклали за самостійність, волю та незалежність неньки України.

Спливуть часи, мов паводки Дніпрові,

Одвічну мрію здійснить Україна,

Й під Крутами, на плитах мармурових,

Про Вас лунатиме пісня соколина.

Єднання в ім'я майбутнього

  

    

     22 січня 2014 року в Україні відзначається 95-та річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як  День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

На початку січня 1919 року Українська Народна Рада прийняла ухвалу про злуку ЗУНР з УНР в єдину державу. Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Показово, що обрано було надзвичайно важливу з точки зору державотворення дату.

         24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День  Соборності України, з грудня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича – святкується як День Соборності та Свободи України.

         До Дня Соборності України в районній бібліотеці для дітей з учнями 6 – А класу гімназії проведений урок державності «Єднання в ім’я майбутнього».

Перегорнувши сторінки історії держави, бібліотекарі розповіли школярам про значення ідеї соборності, про сподвижників, які впливали на формування єдності українського народу та які поклали своє життя на вівтар соборності України. Прозвучала поезія «Соборна і незалежна Україна».

Щоб краще вивчити минуле України та знати про розвиток ідеї соборності, для користувачів підготовлений перегляд літератури «День соборності – як символ єдності».

До уваги учнів були представлені відеоролики «Акт злуки 22 січня 1919 року» та «День Соборності».

Зодчий української поезії

У нього був соковитий бас, і ним він виспівував пісню «Повій, вітре, на Вкраїну», до котрої написав слова й створив мелодію і яка торкалася струн його душі. У ній була його туга за отчим краєм. Згодом пісня стала гімном України, світовим романсом, перекладеним 14 мовами, серед яких — англійська, литовська, італійська, німецька, французька, есперанто та інші. Поет Максим Рильський зауважив, що її охоче «співають і в домашніх гуртках, і на концертах, не дуже пам’ятаючи, хто її автор».

А той автор — поет з Поділля, «найоригінальніший і заразом найбільш народний», «талановитий лірик», «незрівнянний анекдотист», класик української літератури Степан Васильович Руданський. Донині пишається земля села Хомутинців Вінницької області, що по ній він робив перші свої кроки. Цього року шостого січня виповнилося 180 років від його дня народження.

Творча спадщина Степана Руданського чимала і різноманітна: ліричні поезії, романтичні балади, байки, небилиці, віршовані історичні перекази («співи») з української історії, насамперед – «Павло Полуботок», «Павло Апостол», «Віщий Олег», «Мазепа», «Іван Скоропада» - фактично історичні поеми, а також з історії світової, крім того переспіви псалмів, численні переклади із слов’янських та античних літератур. І, звичайно ж, співомовки. Руданському належить і перший повний український переклад «Іліади» Гомера «Омирова Ільйонянка». Степан Васильович «українізував» Гомера, стилізував під український народний епос. Доля ніколи не була прихильною до видатного поета. За життя йому вдалося опублікувати лише деякі свої твори. Найповніше видання його творів вийшло у 1972-1973 роках, присвячене 100-річчю з дня народження Руданського.

На літературну подорож «Зодчий української поезії» до бібліотеки завітали учні 3 – А класу ЗОШ № 1. Бібліотекар Верпета А.А. розповіла дітлахам про життєвий і творчий шлях найвеселішого поета України.

Діти зацікавлено слухали розповідь бібліотекаря і щиро сміялися з творів письменника «Вовки» та «Переслів’я». До уваги школярів був представлений перегляд літератури «Не в’яне слава сміхослова».

Шевченківські читання

  Безсмертне ім'я великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка відоме скрізь як ім'я людини, що віддала своє життя боротьбі за волю України.

  Україною, славною козацькою історією, народною культурою, українськими піснями наповнений увесь внутрішній світ Шевченка.

  Своєю творчістю Т.Г.Шевченко відкрив нову епоху в українській літературі, створив чудові зразки поезії, які могутньо зазвучали над світом. Натхненні поетичні твори Тараса Шевченка - неоціненний скарб світової літератури - стали надбанням широких народних мас.

  З ініціативи управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки для дітей ім. П.Мирного з 22 січня по 1 грудня будуть проводитись обласні Шевченківські читання "Кобзарева стежина".

  В районній бібліотеці для дітей Шевченківські читання розпочалися з віртуальної подорожі "Полтавськими шляхами Шевченка", яка була проведена з учнями 3 - Б класу ЗОШ № 1.

  Тарас Григорович Шевченко під час перебування на Україні, багато подорожував. Дослідники налічують багато десятків населених пунктів України - міст, містечок, сіл, де він зупинявся і жив, різні місця, так чи інакше пов'язані з ім'ям народного Кобзаря.

  Особливе місце в житті і творчості Т.Г.Шевченка займає Полтавщина. Незабутні подорожі полтавським славним краєм залишили найяскравіший слід у творчості Шевченка - поета і художника. Перебування Кобзаря на Полтавщині було для Шевченка творчо дуже плідним.

   Цікавою була віртуальна подорож "Полтавськими шляхами Шевченка". Історичний екскурс в минуле допоміг ознайомити школярів з матеріалами про перебування поета в тих чи інших місцях Полтавського краю.

  Діти прослухали розповідь про життя великого поета, про історичне минуле, про мальовничі куточки полтавської землі, де подорожував Тарас Шевченко 

   Читачі переглянули відеофільм "Дітям про Тараса", а також прослухали бесіду біля книжкової виставки "Малим про Великого Тараса".
    Цікава віртуальна мандрівка по визначних місцях Полтавщини, де був великий поет і художник збагатила знання дітей про життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря України.

"Не вмре поезія, не згасне творчість духа"

(150 років з дня народження Володимира Самійленка)

     На поетичну годину до бібліотеки завітали учні 5 - Б класу ЗОШ № 1. Діти уважно слухали розповідь бібліотекаря Козачинської Л.А. про життєвий та творчий шлях нашого земляка, який народився у містечку Великі Сорочинці на Полтавщині і увійшов в історію української літератури як енциклопедично обдарована людина - талановитий лірик, сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач кращих зразків світової літератури.

  Окрему сторінку творчості В.Самійленка становлять вірші, присвячені Т.Г.Шевченку, Л.Глібову, Л.Українці.

   Особливої уваги заслуговують вірші, присвячені Кобзареві. Вони зявилися як наслідок глибоких роздумів поета над проблемами культури української мови. На думку В.Самійленка, Тарас Шевченко у слові "тільки тих карав, хто на людей кує кайдани" ("Вінок Шевченку в день 26 лютого").

     Полум'яне слово на захист знедоленого народу, хвала Кобзареві, що "народу віддав свої сили" пронизують найкращі здобутки ліричного таланту поета.

Його душа в святих його словах

Одбилася акордами смутними;

Вона живе і в тих благих сльозах,

Що над його піснями пролили ми;

Вона живе, витає проміж нас

Надією на щастя, на свободу;

Любить народ навчає кожний час - 

Поет живе в серцях свого народу!

                                             ("На роковини смерті Шевченка")

   Діти із захватом читали поетичні рядки про рідну мову, рідний край, байки. До уваги учнів був запропонований відеоперегляд "Культура України у другій половині ХІХ ст.". та перегляд літератури "Перлини правдивої поезії Володимира Самійленка".

Новорічні канікули

   Зима - загадкова і чарівна пора року. Це веселі дні новорічних свят і зимових канікул. А ще нагода чудово провести час, відвідавши бібліотеку. Під час новорічних канікул у книгозбірні проведений дитячий ранок "Свято новорічне, веселе" з казковими героями та іграми, піснями і поетичними творами, зимовими загадками.

  Прекрасну у своїй красі зимову природу зобразили діти у малюнках, які розміщені на виставці "Зимовий вернісаж". А ще у бібліотеці організовані перегляди літератури на зимову тематику, проведена презентація книжкової виставки "Дзвенить сніжинок гомін золотий"

ЧАС НОВОРІЧНИХ ЧУДЕС

Український народ має свої звичаї і традиції, що сформувалися протягом багатьох століть і освячені віками. Серед них Новорічні та Різдвяні — одні з найулюбленіших і найбажаніших як для дітей, так і для дорослих. Зазвичай Новорічні та Різдвяні свята приємно зустрічати, коли за вікном справжня зима, але в цьому році про сніг та мороз поки що тільки мріємо.

Січень - один з найбільш врожайних місяців року на різноманітні свята. І це правильно. Різдвяні та Новорічні канікули повинні пройти захоплююче, адже вільного часу достатньо і для святкування тих що припадають на початок місяця, і на підготовку до тих, що мають відбутися в другій його половині.

       Про січень в народі казали: «Скільки днів — стільки й свят». Це пов'язано не тільки з святковою обрядовістю, але й з тим, що селяни відволікалися від землеробської праці і заповнювали свій вільний час різноманітними формами дозвілля.

Щедрим на заходи видався початок Нового 2014 року і для дитячої бібліотеки. Починаючи з 2 січня у книгозбірні пройшли заходи, присвячені зимовим святам нашого народу. Школярі приймали участь в літературній вікторині «Знавці різдвяних традицій», інтелектуально-розважальній грі «Баба Віхола прийшла, купу свят нам принесла»», розважально-пізнавальному святі «Ялинка в гості вже прийшла». Діти змагалися у конкурсах «Зима запрошує на свято», «У гості до Відгадайка», на найкраще читання віршів на тему «Зима святкова, урочиста». Юні читачі разом із казковими та літературними героями помандрували в чудову казку зими.

Український народ не тільки спостережливий, а ще й веселий, уміє жартувати і веселитися. У його усній народній творчості є ціла низка колядок, щедрівок, пісень, загадок про красу зимової природи. Дітлахи вчили вірші, пісні, колядки, щедрівки. Цікавим було ознайомлення з творами українських письменників про новорічні свята, народні прикмети, прислів’я та приказки, а також розповідь про те, як святкують Новий Рік у різних країнах світу.

Весело і жваво у різноманітних конкурсах, вікторинах і забавах минув час. Згадали і заспівали зимових і новорічних пісень, висловили чимало щирих і добрих побажань на рік прийдешній. Сподіваюсь, спогадів про ці посиденьки, вистачить аж до наступного Нового Року.