Іван Мазепа та його доба

«Наш час настав! Прийшов час скинути ярмо

 і зробити Україну вільною, незалежною державою…»

                                І. Мазепа

Іван Мазепа – колоритна фігура в українській історії. Він викликав різноманітні емоції у оточуючих при житті та великі розбіжності при оцінюванні вкладу в історію батьківщини у нащадків. До 380 - річниці від дня народження славетного гетьмана в районній бібліотеці для дітей організовано захід – історичний портрет «Іван Мазепа та його доба», на який було запрошено учнів 9 класів школи-гімназії ім. Н.В. Герасименко.

Історична роль Мазепи полягає у тому, що усвідомлюючи загрозу централізаторської політики Петра І для існування Української держави, він сміливо підняв прапор національно-визвольної боротьби за свободу України. Вчинок Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу. Бібліотекар коротко розповіла про життєвий шлях і здобутки найбільш суперечливої постаті в історії України Івана Мазепи. Активну участь приймали читачі: обговорювали подану інформацію, декламували поезії Івана Мазепи.

Користувачам бібліотеки був представлений літературний перегляд «Борець за волю України». Представлені на ньому друковані матеріали розповідають про життя та діяльність гетьмана.

Пори року в українській поезії

Поет – це дощ, – шумить мені природа, –

Це сніг і зелень, блискавка в імлі.

Поет, кажу я, – кара й нагорода

Від неба і від рідної землі

21 березня,  у Всесвітній День поезії,  в районній бібліотеці для дітей зібралися учні, які не байдужі до поетичного слова. Разом з бібліотекарями вони поринули в поетичний калейдоскоп «Пори року в українській поезії»

Дитяча поезія – це особлива поезія, бо автор, що пише для дітей, має бути знавцем дитячих душ, мати ключик до їхніх сердець. Бібліотекарі розповіли присутнім про історію виникнення свята та його відзначення в Україні. Потім разом з читачами обговорили красу та мелодійність творів про природу та пори року. Щоб розігріти уяву присутніх, їх увагу, фантазію, мислення  бібліотекарі провели  поетичну розминку. Для цього були пропущені слова у відомих віршах про пори року, які треба було згадати та підібрати рими. Далі діти творили поезії з «розкиданих» слів. Потім спробували себе в ролі поетів та насамкінець прочитали вірші про пори року .

Світ поезії – це зустріч з прекрасним. Дивовижні акорди слова запалили в дитячих душах вогник любові, пробудили світлі мрії, надихнули на звершення добрих справ, бо поезія – це голос істини, голос правди, а той, хто чує його, здатен сіяти тільки добро.

Для тебе, матінко моя

Шануйте матерів, святих Господніх дочок,
Бо їхні сльози — як густа роса —
З очей котилися повільно опівночі,
Нам кроплячи дорогу в небеса…

(Лариса Козинюк)

З давні часів  образ довгожданої весни уособлювала гарна молода дівчина з вінком на голові. Народна постать  весни – це образ краси, сили і надії. Першим і по жіночому особливим місяцем весни є березень. Він й усміхнеться, і заплаче, і покаже свій крутий норов. Недарма про його гонористу і непередбачливу вдачу кажуть: у березня жіночий характер. Тому в цьому місяці вшановують жінку – матір, бабусю, сестру, подругу – всіх жінок на землі. Саме з нагоди святкування Міжнародного дня прав жінок і миру в Карлівській районній бібліотеці для дітей було проведено літературно-музичну годину «Для тебе,  матінко моя». Завітали на захід учні 4-б класу ЗОШ№ 1.

Бібліотекарі розпочали захід словами подяки всім жінкам за їх невтомну працю, за красу їх душ, за силу характеру і за прекрасних дітей , які ростуть поряд з ними. Далі надали слово учням, і кожен  з них мав змогу висловити свою любов та повагу своїм ненькам. І скільки ж теплих та ніжних слів пролунало в адресу матусь. Розважальна програма пройшла весело та жваво. Діти змагалися в навичках домашнього господарства, уявно готували різні страви, співали, танцювали та дефілювали. Насамкінець,  мами почастували дітей смачною випічкою.

Літературний перегляд «З тобою матінко, світ прекрасний» розкрив перед читачами плеяду творів про жінку-матір.

Віки і тисячоліття світової історії осяяні жіночою мудрістю та ніжністю, чарівністю та красою. І тільки завдяки жіночій життєвій силі, насназі та довготерпінню з віку у вік продовжується рід людський на землі. І якщо краса порятує світ, то це буде  краса жінки.
  

 

Іду з дитинства до Тараса

Кобзарю!

Знов до тебе я приходжу,

бо ти для мене совість і закон.

(Ліна Костенко)

З нагоди 250-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря в Карлівській районній бібліотеці для дітей було організовано літературну ікебану «Іду з дитинства до Тараса». На захід завітали учні 5-Б класу ЗОШ №1.

Тарас Шевченко – людина незвичайної долі й неймовірного таланту, яким він здобув собі світову славу. Історія його життя, як жива книга. От і захід відбувся в форматі безпосереднього спілкування. Бібліотекарі розповіли про життєву дорогу Тараса Григоровича, а учні читали вірші. Потім разом  обговорювали літературну спадщину Кобзаря, до якої за 47 років земного життя поета ввійшло чимало поезій, поем, повістей, п’єс, статей, листів тощо. Також присутні переглянули відеопрезетацію творів живопису та цікаву книжкову виставку «Шевченкове слово в віках не старіє», до якої увійшли репринтні видання Тараса Шевченка. 

Для багатьох поколінь Шевченко означає так багато, що створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо. Однак Великий Кобзар як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом із нею продовжує жити в пам’яті народу, відображатися в нинішніх подіях нелегкого часу.

 

 

Фантастичні світи Василя Королів-Старого

4 лютого 1879 року народився Василь Костевич Королів (псевдонім - Василь Королів-Старий) в селі Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині. Навчався у Полтавській духовній семінарії та захоплювався українським фольклором, творчістю Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, що і дало головний поштовх для подальшої літературної діяльності Василя Костьовича.

В районній бібліотеці для дітей було проведено книжковий казкограй «Фантастичні світи Василя Королів-Старого» присвячений 140-річчю з Дня народження письменника. На захід були запрошені учні п’ятих класів ЗОШ №1.

Бібліотекарі розповіли про життя та творчість письменника. Разом з дітьми згадали його твори та зачитали уривки з них. Потім весело провели конкурсно-розважальну програму по збірці казок «Нечиста сила», в якій ожили чорти, вовкулаки, відьми, упирі, русалки, потерчата, домовики, водяники, злидні, перелесники тощо.

Захід мав за мету не лише знайомство з творчістю письменника, а розуміння української національної фольклорної стихії.  Казки Василь Костьовича навчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.

Хай правда по світу полине,

Щасливі най будуть всі люди...

Звідціль, з чарівної Вкраїни,

Хай радість розійдеться всюди 

Діти відзначили по закінченню зустрічі, що письменник, який писав про «нечисту силу», мав світлі та добрі думки та наміри.

Еріх Кестнер: міста і герої

23 лютого 120 років тому (у 1899р.)  народився німецький письменник Еріх Кестнер. Свою популярність в Німеччині він отримав завдяки своїм повним блискучого гумору творам для дітей та сатиричної поезії на злободенні теми. І саме цій даті була присвячена літературна подорож «Еріх Кестнер: міста і герої», яку здійснили учні 5-6класів ЗОШ№1 в районній бібліотеці для дітей.

Бібліотекарі своєю розповіддю перенесли присутніх в ті часи, коли Еріх був дитиною, коли почав писати свої творити. У жовтні 1929 році була опублікована перша дитяча книжка Еріха Кестнера «Еміль і детективи» («Emil und die Detektive», 1929), яка й дотепер користується популярністю. Книжка була продана в Німеччина тиражом два мільйони примірників і перекладена на шість десятків мов. І саме цей твір більше всього подобається читачам шкільного віку.  Учні обговорили образ мегаполісу в творі,  акцентували увагу на динамічному темпові життя великого міста та його населення. 

Також бібліотекарі провели вікторину, в якій були запитання по творах Кестнера. Влучні відповіді є підтвердженням того, що діти в сучасному світі читають не тільки за шкільною програмою, а й просто за ради задоволення та,  щоб весело та змістовно провести своє дозвілля.

Мандруючи сторінками оповідання Степана Васильченка

В січні місяці виповнилося 140 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка - відомого українського письменника. З цієї нагоди в бібліотеці була проведена літературна подорож «Мандруючи сторінками оповідання Степана Васильченка» за творами майстра української класичної новелістики. На заході були присутні учні середніх і початкових класів міста.

Бібліотекарі розповіли про те, як духовний світ письменника і  його світогляд формувався серед розкішної природи у великій, убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка - батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно співав «Шалійте, шалійте, скажені кати..», і під час гіркого вчителювання у глухих селах Київщини і Полтавщини.

 В своїх оповіданнях С. Васильченко доводив, що добрий жарт і у житті, і у літературі здатен навчити людину, змінити її поведінку, не залишивши при цьому неприємних спогадів, сорому або злості у її душі. У чудових творах закарбував він свою полум'яну любов до людей праці, і нагородою йому за це - почуття вдячності від нових і нових поколінь читачів.

Учні довели свою повагу до його творів своїми особистими роздумами та пережитими почуттями після прочитаних оповідань.

Присутні також звернули особливу увагу на задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. На жаль, з п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу - «В бур'янах…» 

Степан Васильченко відстоював самобутність українського мистецтва, зв’язок із національною традицією і це робить його творчість надзвичайно цінним надбанням для культури нашої країни.

Зодчий української нації

Мальовниче  село  Хомутинці  знамените тим, що саме тут 6 січня 1834 року народився талановитий український поет-гуморист, автор знаменитих “Співомовок” Степан Васильович Руданський.

Степан Руданський, з дитячих літ засвоївши українські національно-культурні цінності й ідеали, спромігся не розгубити їх та психологічно не зламатися в умовах багаторічного виховання у різних навчальних закладах. 185Він творчо вибухнув бурлеском яскравого, життєствердного гумору в середини 50-х – початку 60-х років ХІХ ст.

Літературна подорож «Зодчий української нації», яку проведено в районній бібліотеці для дітей, була присвячена 185-річчю від дня народження Степана Васильовича Руданського. Учні  середніх класів школи-гімназії ім. Н.В. Герасименко разом з бібліотекарями обговорили творчий шлях видатного українського поета, прочитали його твори «Вовки», «Циганський кінь», «Чи далеко до Києва» і ін., та провели цікаву вікторину.

Присутніх дуже зацікавила перекладацька діяльність С.Руданського. Переклади пісень з польської, чеської, сербської та німецької мов («Чорний кольор», «Зозуля», «Йде дівчина-сиротина», «Явір», «Ніч у ніч», «Безнадія» і «Сни»). А пісня на слова поета “Повій, вітре, на Вкраїну” давно стала народною.

Ім’я та творча спадщина С.Руданського набули величезної любові й популярності серед українців уже після його смерті. Але головне, що наша нація читає та цитує його безсмертні “Співомовки”…

Щастя тілько, що святі
Не горшки ліпили,
Але якось на той час
Гречку молотили…